ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

§ 20. Подвоєння та подовження приголосних↑ "Літерні позначення звуків" \    Подвоєння приголосних при їх збігу \    1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:    а) префікса й кореня: ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява. Примітка. Не подвоюються приголосні в таких словах, як отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, а також оцей тощо;    б) кінця першої та початку другої частини складноскорочених слів: військкомат (військовий комісаріат), страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст);    в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий) [-н(ій)], -ник, -ниц(я): вина — безвинний, день — денний, закон — законний, кінь — кінний, причина — причинний; осінь — осінній, ранок — ранній; баштанник, годинник, письменник; віконниця, Вінниця.    Подвоєння н зберігається й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;    г) основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся: винісся, пасся, розрісся, трясся. \    -ЕНН(ИЙ), -АНН(ИЙ) \    2. Буквосполучення -нн- пишеться:    а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний;    б) у прикметниках на -енн(ий), -анн(ий) [-янн(ий)] зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, невблаганний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, незчисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний та в прикметнику старанний з відтінком підсилення; page26    в) у прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, огненний, священний.    Буквосполучення -нн- зберігається й в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно тощо. Примітка. Н не подвоюється в дієприкметниках: вивершений, вихований, зроблений, індустріалізований, поораний, сказаний, спечений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор. варений), печений (пор. дієприкметник печений) та ін., а також у прикметнику довгожданий. Треба розрізняти такі слова, як здійсненний (який може здійснюватися — прикметник) і здійснений (який здійснився — дієприкметник), нездоланний (непереможний) і нездоланий (якого не подолали), незліченний (представлений у дуже великій кількості) і незлічений (не порахований) та ін. \    3. Подвоюються приголосні в словах: бовван, Ганна, лляний, овва, ссати, а також у похідних: бовваніти, Ганнин, виссати, ссавці та ін. \    Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І \    4. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного:    а) перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знаряддя, знаряддю, на знарядді та ін.; життя, життю, у житті; мотуззя, у мотуззі; колосся, колоссю, у колоссі; гілля, гіллю, на гіллі; знання, знанню, у знанні; збіжжя, збіжжю, у збіжжі; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; піддашшя, піддашшю, на піддашші; а також у похідних словах: гілля — гіллястий, гіллячка; життя — життєвий (і життьовий), життєпис та ін.; але: знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь.    Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів;    б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду I відміни (за винятком page27 родового множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів і т. ін.; стаття, статті, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею; Ілля, Іллі, Іллю, Іллею та ін.;    в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: молодь — молоддю, мить — миттю, мазь — маззю, вісь — віссю, міць — міццю, сіль — сіллю, тінь — тінню, подорож — подорожжю, ніч — ніччю, розкіш — розкішшю; але: молодість — молодістю, повість — повістю, кров — кров’ю, матір — матір’ю, пригорщ — пригорщю. У називному відмінку однини вони закінчуються на два приголосних (у тому числі шч — на письмі щ), губний або р;    г) перед я, ю в прислівниках типу зрання, навмання, спросоння; попідвіконню, попідтинню;    ґ) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю та ін. Примітка. Приголосні не подовжуються в словах: кутя, попадя, свиня, у формах числівника третя, третє та ін. \

Український правопис 

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ →← ПОДІЛ НА ГРУПИ

T: 0.084153978 M: 3 D: 3