ЗНАК ОКЛИКУ

§ 117. Знак оклику (!)↑ "Найголовніші правила пунктуації" \    Знак оклику ставиться: \    1. У кінці окличного речення: Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка).    Вдар словом так, щоб аж дзвеніло міддю! (Тичина). Примітка 1. Знак оклику завжди ставиться в кінці речень, що мають у своєму складі слова як, який, що (то) за, скільки тощо (зі значенням експресії), але не є підрядними: Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Коцюбинський). На небокраї яка краса огнів сія! (Сосюра). Він звів до Сагайди сіре змучене обличчя з великими сумними очима. Що то були за очі! (Гончар). page154 Примітка 2. Підвищена проти звичайної оклична інтонація передається двома або трьома знаками оклику: Тельман говорить!! Слухайте, доли, слухайте, гори, Слухай, Німеччино, Тельман говорить!!! (Тельнюк). \    2. У кінці окличного називного речення:    Рідний край! На світі немає нічого дорожчого за нього, за землю, яка породила тебе й виростила (Цюпа). \    3. Після однослівних і поширених звертань, що вимовляються з виразною окличною інтонацією:    Україно! Ти в славній борні не одна (Рильський).    Ти прекрасна, вечірняя зоре! (Леся Українка).    Народе мій! Твоє буття затяте    В моїй крові затято клекотить!.. (Драч). \    4. Після вигуків, а також після слів так і ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразною окличною інтонацією:    Ай! як тут гарно! (Коцюбинський).    Ой! Що це за сопілка? Чари! Чари! (Леся Українка).    — Гей! Піднімайтесь, хто сильний та дужий! (Довженко).    Мавка (спалахнула). Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Леся Українка).    — Ні! Недобре зробив батько, — глухо якось, з протягом, почав Чіпка (Панас Мирний). Примітка 1. Знак оклику вживається в середині речення, щоб підкреслити значущість певних слів: І ворогам не розтоптати — ні! — Омитий кров’ю стяг наш трудівничий (Рильський). Звичайно в таких випадках відповідні слова виділяються ще двома тире. Примітка 2. Складна інтонація оклику — питання передається на письмі знаками ?! або !?: Се ти, мій чарівниченьку?!(Леся Українка). Де ж той світ!? І де та правда!? Горе! Горе! (Шевченко). — Для чого ж тоді на Ельбі поклали ви круглі голови?! — Кричить нам у вічі земля (Б. Олійник). page155 \    5. У дужках у середині цитати або після неї для вияву ставлення (обурення, здивування, іронії тощо) автора до наведеного ним матеріалу:    На останньому пленумі ради СПУ були висловлені дві полярні сентенції. Один із промовців закликав колег «вирощувати курей» (!!), другий — «думати про вічність» (!?) (З газети). \

Український правопис 

ЗНАК ПИТАННЯ →← ЗНАК НАГОЛОСУ

T: 0.094669913 M: 3 D: 3