E F G I J L І А В Г Д З К Л Н О П Р С Т У Ф Ч Ь 
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
§ 125. Розділові знаки при прямій мові↑ "Найголовніші правила пунктуації" \    Для виділення прямої мови вживаються лапки або тире. \    1. Коли пряма мова починається з абзацу, то перед початком її ставиться тире, а в кінці, як звичайно, крапка, знак питання, знак оклику або три крапки — залежно від характеру речення:    Зупинившись у кущах бузку,.. Льоня одразу спитав:    — Ти звідки?    — З дому. З Підлісного, — відповіла Яринка.    — Маєш якусь справу?    — Та... думала тут декого зустріти (Козаченко). \    2. Коли пряма мова йде в рядок, без абзацу, то перед початком її ставимо відкриті лапки, а в кінці — закриті лапки й відповідний до характеру речення розділовий знак:    У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивіться, дивіться! Хтось іде!» (Яновський). \    3. Речення, що вказує, кому належить пряма мова («слова автора»), може:    а) стояти перед прямою мовою; тоді після нього ставиться двокрапка:    Чується немолодий голос хазяйки: «Та двері, двері зачиняйте» (Шиян). Я так давно тягнуся до краси, Та лиш тепер посміла попросити: page183 «Навчи мене, ботаніко, роси З пелюсток мрій на землю не трусити» (Чубач);    б) стояти після прямої мови; у цьому випадку після прямої мови ставиться знак оклику або знак питання, або крапки — залежно від характеру речення. Після відповідного розділового знака перед словами автора ставиться тире:    — Тату! татку! — упізнали діти.    — Голуб’ята! — батько простер руки (Тичина).    — Краще померти стоячи,    Ніж на колінах жити! —    Сказав учитель історії    Дітям (Б. Олійник).    — Хто там? — запитав на її легенький стукіт біля дверей Ковтун...    — Я, я! — нетерпляче повторила Яринка... (Козаченко).    Коли в кінці прямої мови за характером речення повинна бути крапка, замість неї ставиться кома:    — Ось ви, прославлений піїт, чи думали коли-небудь над тим, щоб мову, якою ми ось з вами розмовляємо, ...узаконити на папері. Щоб вона стала поряд з іншими мовами як рівня.    — Це неможливо, — категорично заперечив Капніст... — Мова наша чарівна, але ж не для друку, хто її вивчатиме, буде читати писане нею?    — Будуть, Василю Васильовичу, — вперто відказав Котляревський. — Якраз простонародна мова й має стати засобом нашої боротьби (Іваничук).    Коли пряма мова подається в лапках, після неї також ставиться тире:    «Як живете?» — в листі своїм княжна його [Т. Г. Шевченка] запитує (Білоус).    «Трава — що воно таке?» — запитав мене син (Драч);    в) розривати пряму мову; тоді лапки ставляться тільки перед початком та в кінці прямої мови й застосовуються правила:    1) коли на місці розриву не повинно бути ніякого знака або мала бути кома, крапка з комою, двокрапка, тире, page184 то перед словами автора й після них ставиться кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери:    — У мене, — вів своє дід, — сини, двоє, на фронтах (Смілянський).    — Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно співали, гарно... (Загребельний).    «Мамо, — каже старший брат, — ходім додому!» (Марко Вовчок);    2) коли на місці розриву мала бути крапка, то перед словами автора ставиться кома й тире, а після них — крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:    — Нічого, нічого, Петю, — заспокоював майор. — Мати розуміється на цьому (Іван Ле).    — Зроду не чув, щоб так лисиці кидались на людей.    — А я чув, — сказав Жадан. — І не тільки чув. Бачив (Щербак);    3) коли на місці розриву мав бути знак питання або оклику, то перед словами автора зберігається цей знак і додається тире, а після слів автора ставиться крапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери:    — А, це ти, Максиме? — зрадів Карно. — Заходь, заходь! (Коцюбинський).    — Оце довчивсь! — почав батько мені. — Що ж тепер?.. (Тесленко);    4) коли на місці розриву мали бути крапки, то вони залишаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок при відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставиться крапка й тире, а в другому — кома й тире:    — Ходять тут усякі... — бурмоче дід. — Недавно двоє пройшло (Донченко);    5) коли одна частина слів автора відноситься до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, причому пряма мова продовжується з великої літери: page185    — Ходім, — сказав він і спитав: — Чого ж ти мовчиш? Примітка 1. Правила цього пункту застосовуються й до речень, які містять цитати з вказівками, кому ці цитати належать. Примітка 2. Діалоги й полілоги можуть подаватися без абзаців; це буває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише перша репліка подається з абзацу й перед нею ставиться тире, а далі репліки наводяться в лапках; після них перед мовою автора ставиться тире, а перед ними після мови автора — двокрапка: — Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна... а кінні наступають, душать. «Розходьтесь!» — гукають. А ті: «Не підемо, давай нам наше... ми за правду» (Коцюбинський). \    4. Коли кілька реплік прямої мови йдуть у рядок, без вказівки, кому вони належать, то кожна з них береться в лапки, а між репліками ставиться тире:    «А в тебе земля ще де є?» — «Ні, нема». — «А хата є?» — «Є» (Панас Мирний).    Перед кожною реплікою (в тому числі й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки:    — А в тебе земля ще де є? — «Ні, нема». — А хата є? — «Є». Примітка. Лапки, що виділяють якесь слово або кілька слів у кінці прямої мови, зберігаються перед зовнішніми закритими лапками тоді, коли між ними стоїть знак оклику або питання: «Ти дивився кінофільм „Данило — князь галицький“?» — спитав він товариша. Але: Він сповістив: «Повернувся до Києва на пароплаві «Іван Франко». page186 \

Український правопис  2018

← ПРИСЛІВНИКИСКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ОСОБОВІ ІМЕНА ТА ПРІЗВИЩА →

T: 0.101460805 M: 5 D: 3